Кам'янець-Подільський

Це це панорама міста Кам'янець-Подільськийі. Початок XX століття.

Це стара откритка сучасної пощі Польський Ринок.  Ні ній зображені триумфальна арка - і за нею Кафедральний костел.

Баторієва вежа (коплекс Верхньої Польської брами).

Кам'янець-Подільський, як вже сказано вище, являє собою як би острів, оточений глибоким яром, по якому тече річка Смотрич. Береги більшою частиною стрімкі і досягають 30-40 метрів висоти, а ширина яру понад 200 метрів. Тільки з двох сторін скеля, на якій побудовано місто, представляє схилами, по яких і влаштовані в'їзди до міста і тут-то, у більш слабких місцях, були зосереджені штучні укріплення міста. Укріплений в'їзд з північного боку, колишній головний в'їзд, на Поділлі називався Польською або Лядському брамою. Польська брама - це ціла система укріплень: вона була зміцнена чотирма вежами, з яких три були розташовані на правому березі річки Смотрич, а четверта - на іншій стороні річки; остання була сполучена з однією з протилежних веж кам'яним мостом для пішоходів. Нині Польської брами не існує; залишилися тільки у так званий старий мост з одного і з іншого боку річки. Вежі, поступово зруйнувались. Ці руїни понуро стоять, відбиваючись у каламутних водах і підтримуючи в місцевих прибережних мешканців забобонний страх до цього місця. Під час підйому на гору доводиться проїхати ще ворота, влаштовані біля величезної вежі, званої Баторієвої, ворота ці називають в місті Кам'янець-Подільський Вітряною брамою. Тут власне перетинається лінія міських укріплень - стін і веж, що колись оточували місто. В даний час ця лінія в багатьох місцях переривається і лише в деяких місцях залишки стін і вежі вказують на те, що місто, маючи пріродні укріплення - прямовисні скелі, було укріпленно ще навколо особливими штучними спорудами. Праворуч і ліворуч до Баторієвої вежі примикають бастіони.

Старий замок міста Кам'янець-Подільський складався з двох частин: старого замку з кам'яними вежами й стінами і нового - з земляними укріпленнями - валами та ровами. Старий замок - еліптичної форми і розташований на самому кінці обривчастого мису, в даний час він з усіх боків оточений стінами та вежами і з'єднується з містом турецьким мостом. Дорога з міста через міст, проходячи повз замку, раніше була захищена цілим рядом укріплених воріт, які існували аж до останнього часу. Перш за все з боку міста була величезна товста стіна з чотирикутної баштою та бійницями на всі чотири сторони; в цій вежі були зроблені ворота (брама). Потім перед самим в'їздом на Турецький міст була знову вежа, кругла за формою і в ній ворота з стрілчастим склепінням. Міст з кам'яними бар'єрами з боків був настільки вузький, що на ньому два вози не могли роз'їхатися. Не доходячи воріт замку, знаходиться зліва вхід в льох, про який народний переказ стверджує, що це - початок підземного ходу, що сполучав між собою Кам'янець-Подільську та Хотинську фортецю. Напроти цього підземелля, на розі замкової огорожі, праворуч, знаходиться чотирикутна вежа, трьома своїми сторонами виходить назовні. З боку дороги прямокутна вежі, на двох сторонах її, вправлені два великі ядра. Башта ця прикриває колодязь, який, виритий у скелі. Цей колодязь існував вже в кінці XV століття. Далі, через звичайні ворота шлях веде в замковий двір. Навколо двору знаходяться стародавні стіни і вежі. Колись у замку, крім будівель, призначених для військових цілей, були й храми. Так, тут була православна церква в ім'я Покрови Богородиці, побудована Коріатовичами в XIV столітті яка проіснувала до 1672 р. У XVI ст. в одній з веж була влаштована католицька каплиця, а в південній частині замку був костьол св. Станіслава, перероблений турками в мечеть, під час їх недовгого панування в місті Кам'янець-Подільський.

За свідченням літописів, Кам'янець-Подільський входив до складу Галіцкаго князівства; в 1240 році місто було перетворено на купу руїн військами Батия; близько 1331 князь литовський Гедимін, підпорядкувавши Литві Поділля, віддав край у володіння своїм онукам князям Коріатовичам, які побудували, тобто вірніше відновили Кам'янець-Подільський, укріпили його і зробили сильною фортецею. У другій половині XV ст. і на початку XVI ст. Кам'янець та його околиці зазнали нападів татар і турків; місто було зруйноване ханом Айдаром у 1474 році і султаном Магометом II у 1476 р.. У XVII ст.Кам'янець брали в облогу козаки й турки; так, Хмельницький намагався здобути його у 1648 році і 1658.., а в 1672 році гетьман Дорошенко, з'єднавшись з султаном Магометом IV і кримськими татарами, опанував місто, яке до 1699 р. залишалось в руках турків; у 1699 році Кам'янець-Подільський знову був приєднаний до Польщі і до кінця XVIII століття мав відносний спокій. У 1795 році Поділля було приєднано до Росії і Кам'янець був зроблений головним містом Подільського намісництва, а в 1796 р. при утворенні Подільської губернії, губернським містом. З визначних пам'яток міста на першому плані має бути поставлений Старий замок, який знаходиться в західній частині міста, в тій його частині, де річка, обійшовши місто, знову підходить до свого початкового русла; замок, що стоїть на високому мисі, охороняє місто. Але про сам замок в наступній статі….про Старий замок – головну історичну пам'ятку міста та неперевершений доробок давніх майстрів-фортифікаторів.

Колись Кам'янець-Подільський був грізною твердинею і опорою то польського, то турецького панування на Поділлі.

Різнохарактерні споруди міста Кам'янець-Подільський піднімають перед спостерігачем завісу минулого; ці мовчазні свідки красномовно розповідають про ті події, які промайнули перед ними на протязі століть, залишивши сліди у вигляді змішання стилів, систем споруд, орнаментів і прикрас. Хіба римо-католицький костел з прибудованим до нього турецьким мінаретом, на верху якого укріплена статуя Божої Матері не є найкрасномовнішою історичною довідкою, що змальовує історичні долі Кам'янця-Подільського. Будинки сучасної споруди, що виділяються серед залишків старовини і ті як то життєрадісно дивляться на навколишні руїни, мимоволі змушують зіставити похмуре минуле з мирним і спокійним справжнім. На старих могилах виникло нове життя міста, що пережив епоху війн, гніту іноземного панування, тепер настав час спокійного існування коли Кам'янець-Подільський може вільно розвиватися і йти вперед по шляху економічного прогресу ... Ось з цієї статі я і розпочну блог про відоме туристичне місто Кам'янець-Подільський - місто середньовічної романтики.